Сучасна наука університету з повагою увібрала інтелектуальну спадщину, створену видатними вченими минулих поколінь. Наступне десятиліття, яке передує сторіччю Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, ознаменоване святкуванням численних ювілеїв видатних вчених і педагогів. Ювілеї особистостей, наукова діяльність яких не втратила своєї цінності й актуальності для сучасності, які своєю натхненною та самовідданою працею перетворили наш Університет в унікальний навчальний і науковий заклад, залишили реальний вагомий внесок у науку про життєдіяльність великих і малих міст.

145 років з дня народження:

Казас Марко Ілліч

Народився 17 березня 1870 р., м. Сімферополь – помер 3 січня 1956 р. ,м. Харків

Видатний спеціаліст в галузі санітарної техніки. Зробив величезний вклад у розвиток каналізаційної системи міста Харкова. Начальник технічного відділу харківської каналізації (1932-1937), завідувач групи проектування каналізації міста Харкова. Спільна робота із професором Д.С. Черкесом, головним будівельником харківської каналізації. Робота над проектами каналізування м. Полтави, багатьох селищ Донбасу, Слав’янського курорту, Сімферопольського конезаводу, Аянського водогону для м. Сімферополя.

Один з засновників та перших викладачів Всеукраїнського технікуму комунального господарства, 1922-1924 рр, Професор кафедри санітарної техніки у 1939-1941 рр. Завідувач кафедри каналізації 1945-1947 рр., професор кафедри міського господарства та санітарної техніки ХІІКБ.

Черкес Даниїл Самойлович

Народився 13 жовтня 1870 р, м. Сімферополь – помер27 жовтня 1944, м. Харків.

Видатний інженер, фахівець європейського рівня в галузі комунального господарства. Займався розвитком водопостачання та каналізації міст. Зробив величезний вклад у розвиток науки і техніки. Керівник, головний будівельник каналізації м. Харкова (1907-1913). Один з організаторів Головного управління комунального господарства. Брав участь у будівництві та пуску першої електростанції в Сімферополі, (1905-1908) в Євпаторії та Феодосії. Проектував каналізацію та водопровід в Миколаєві, Сімферополі, Сталіно, Полтаві. Був головним консультантом при проектуванні та будівництві каналізаційних систем в Москві та Ленінграді. Авторитетніший експерт за профілем своєї роботи в СРСР.

Черноморченко Федір Андрійович

Народився 7/20/лютого 1870 р., в селі Веселому Мелітопольського повіту, Таврійської губернії - помер 1948 році в Харкові.

Відомий український архітектор. За його проектами побудовано багато будинків різного призначення в містах – Одесі, Миколаєві, Маріуполі, Томську, Самарі, Омську, Іркутську, Харкові. Розробляв застосування нових матеріалів у будівництві. Приймав участь в обстеженні будівництва на Донбасі.

Професор кафедри архітектурного проектування ХІІКБ у 1937-1941 рр. Завідувач кафедри архітектурної композиції, 1945-1948 рр.

Один із засновників Всеукраїнського технікуму комунального господарства. Доктор технічних наук. Профессор. Завідувач кафедри санітарної техніки ХІІКБ з 1944

 140-років з дня народження:

Симонов Олександр Корнійович

Народився 28 жовтня 1875 року в с. Капустянець, Полтавської обл., помер 12 липня 1957 року в м.Гагри, Абхазія.

Відомий художник, живописець. Член Асоціації революційного мистецтва України з 1928 р, Асоціації художників Червоної України з 1928 р, Товариства імені І.Ю. Рєпіна (Москва), член Харківського Відділення Спілки художників України з 1938 р. Учасник республіканських і всесоюзних виставок з 1927 року. У 1931 р на замовлення Сухумського міськвиконкому А. К. Симонов створює грандіозну панораму міста Сухумі. Засновник картинної галереї в Гаграх (Абхазія). В місті Гагри встановлено меморіальний бюст О.К.Симонова.

В 1944 р. професор у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Очолював Кафедру образотворчого мистецтва.

135-років з дня народження:

Кокель Олексій Афанасьєвич

Народився 13 березня 1880 р. в с.Тархани, Симбірської губернії (ныне –Чувашия/ – помер 04 лютого 1956 р.

Відомий художник. Живописець, графік. Учень І.Є. Рєпіна.

Основоположник чуваського професійного образотворчогомистецтва, засновник харківської школи академічного малюнка, один із засновників і творців вищої мистецької освіти України, радянського станкового живопису України, творець Асоціації художників Червоної України - предтечі сучасної Національної спілки художників України. Один із засновників українського авангарду і українського революційного радянського плаката. У місті Харкові брав участь в організації Художнього училища, а потім Художнього інституту. На батьківщині О.А.Кокеля, в Чувашії, в місті Тархани відкрито Будинок-музей художника. В Чуваському державному університеті діє міжнародний Кокелевський культурний проект, художні пленери, міжнародна наукова конференція «А.А.Кокель – художник і час».

В 1944 році викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Професор Кафедри образотворчого мистецтва.

Молокін Олександр Георгійович

Народився 24 серпня 1880 р., м. Вільнюс - помер 23 січня 1951 р., м. Харків.

Відомий український архітектор. Почесний член--кореспондент Королівського товариства британських архітекторів.

Головний архітектор міста Харкова (1914-1921). Архітектор створив типові будинки культури, закладів охорони здоров’я для Донбасу й інших районів України. Найвизначні проекти для Харкова - Клуб працівників зв’язку, Інститут експериментальної ветеринарії, Комплекс студентських гуртожитків „Гігант”, будинок ХІБІ, будинок військової академії, будинок педагогічного університету. Організатор та керівник Спілки радянських архітекторів України. Висувався Харківським відділом Спілки Радянських архітекторів як кандидат у члени кореспонденти Академії наук СРСР. 1934 р. – член Оргбюро Спілки Радянських архітекторів України, 1937 р. – член Архітектурно - технічної ради, 1931 р.- Член президії Науково-технічної ради будівельної промисловості. З 1935р. – науковий кореспондент Всесоюзної Академії архітектури та член кабінету по історії і теорії архітектури. У 1944 р. його було нагороджено орденом «Знак почета». Теоретик архітектури. Педагог.

Один з засновників Харківського інституту інженерів комунального будівництва. Професор. Викладач „Теорії і історії архітектури” на архітектурному та парко-будівельному факультеті ХІІКБ.

130-років з дня народження:

Щеглов Михайло Михайлович

Народився 16 жовтня 1885 р., Самара, помер 5 жовтня 1955 р.,Сімферополь

Відомий художник-графік.

Випускник С.Петербургського Строганівського художньо-промислового училища. Викладав малювання. Працював в області жанру пейзажу, політичної карикатури. Жив в Сибіру. Першим з російських художників М.М.Щеглов створює малюнки про життя остяків, які населяли Наримський край. В 1920-і і 30-і роки Щеглов створює оригінальну форму художньої агітації у вигляді "летючих листків". У роки Великої Вітчизняної війни в Харькові, а потім в Томську він випускає "Вікна ТАСС", веде "Щоденник Вітчизняної війни", де засобами художньої графіки відтворюються щоденні повідомлення інформбюро. Работи Щеглова зберігаються в Томському обласному художньому музеї, приватних колекціях, в Києві.

Викладав у ХІІКБ. Професор Кафедри малюнка, живопису і скульптури 1938 – 1941 рр.

Рудницький Василь Євстратійович

Народився 26 березня 1880р. у м. Ананьєве, Херсонської губернії.

Економіст-ґрунтознавець. Фахівець з грунтово-геологічних обстежень та грунтово-оцінних робіт.

Видатний педагог, фахівець в галузі житлово-комунального господарства та організатор комунальної освіти в Україні і Росії. Ним була проведена велика організаційна і методична робота, розроблено цілий ряд профілів, навчальних планів і програм для комунальної освіти. Сфера наукових інтересів - ув'язування природно-історичних умов з економічними показниками в грунтово-оцінній справі. За його ініціативою в Санкт-Петербурзі були організовані Вищі сільськогосподарські курси, згодом перетворені в сільсько-господарський інститут. Був членом Вільного-економічного товариства, Географічного товариства, членом Ради сільсько-господарського музею. Професор Всеукраїнського Комуністичного інституту радянського права і будівництва. Авторитетний консультант з житлових і комунальних питаннях у НКТ УРСР, член Президії Науково-технічної ради в Харківському Державному інституті містобудування. Голова постійної комісії з планування м. Харкова. Професор.

Завідувач кафедри, декан у Вечірньому робочому технікумі народного господарства, 1924-1929 р.р. Декан житлово-комунального факультету ХІКГ 1930-1932 р.р. Завідувач кафедри організації й економіки комунального господарства ХІІКБ (1950-1956). Декан інженерно-економічного факультету, 1947-1953 р.р.

125-років з дня народження:

Попов Василь Гаврилович

Народився у 1890 р. в селі Усть-Іжора під С.Петербургом

Видатний фахівець в галузі комунальної освіти на Україні та в галузі міського електротранспорту.

Приймав участь в розробці проекту електропостачання м. Петрограду, на посаді інженера з проектування електричних мереж. Працював завідуючим міською електричною станцією м. Миколаєва. Працював Головним інженером енерго-транспортного Управління Наркомату комунального господарства України у Харкові. Авторитетний фахівець з питань розвиткуенергетики і міського транспорту. Доклав багато сил і енергії у здійсненні зв’язку науки з виробництвом, які сприяли розгортанню й удосконаленню міського електротранспорту. За його участю в ХТТУ досягли значних успіхів у модернізації рухомого складу трамваїв і тролейбусів, запровадили передову техніку, прогресивні технології.

Професор. Викладач Харківського вечірнього технікуму народного господарства, 1924 р. Харківського інституту комунального господарства, 1930 р. Декан інженерно-економічного факультету 1934-1941 рр. Завідуючий кафедрою енергетики і міського транспорту 1943-1947, 1951-1953, Заступник директора інституту з навчальної та наукової роботи 1947-1951 рр.

115-років з дня народження:

Пушкарьов Валентин Іванович

Народився 6 (18) лютого 1900 р., на Донбасі – помер 27 листопада 1966 р., Харків.

Відомий український архітектор. Працював керівником архітектурної майстерні в м. Ялта. У 19З8 р. призначений головним архітектором Харківського тресту зелених насаджень. Автор проектів будівель - Житловий будинок заводу «Південсталь» у Харкові (1929—1930).Червонозаводський театр у Харкові (1931—1938, у співавторстві). За час своєї творчої діяльності брав участь у багатьох архітектурних конкурсах, одержавши на них ряд премій. Планування селища будинків відпочинку під м. Змієвом (1 премія), Типові житлові будинки для Південної залізниці (2 премія), Театр на 400 місць для Харкова (1 премія), Будинок Харківської міськради (1 Премія), Набережна піонерського табору “Артек” (1 премія), Театр у м. Сімферополеві (2 премія), Реконструкція Хрещатика в м. Києві й ін.

Заступника директора ХІІКБ з навчальної та наукової роботи 1943 – 1944 рр. Завідувач кафедрою архітектурного проектування, 1944. Декан будівельного факультету, 1940-1941, 1947 р.

105-років з дня народження:

Андоньєв Сергій Михайлович

Народився 22 вересня 1910 р. у м. Харкові - помер у 1984 р. у м.Харкові

Видатний спеціаліст в галузі технології очистки природних вод і промислового водопостачання. Лауреат Державної премії СРСР. Заслужений винахідник України.

Займався забезпеченням розвитку промисловості і сільського господарства Західного Казахстану, питаннями водопостачання металургійних підприємств країни. Один з керівників будівництва Актюбінського феросплавного заводу. Плідно працював над проблемами охолодження металургійних агрегатів. Займався розробкою, дослідженням та впровадженням випарювального охолодження мартенівських печей на Донецькому металургійному заводі. У 1951 р. колективу під керівництвом С.М.Андоньєва за розробку та засвоєння нової системи охолодження мартенівських печей була присуджена Державна премія першого ступеню. Працював заступником директора по науковій роботі інституту «Діпросталь». Заснував та очолив Всесоюзний науково-дослідний інститут з очистки технологічних газів та стічних вод і використанню вторинних енергетичних ресурсів чорної металургії. Ліцензії на використання випарювального охолоджування були продані у багато країн світу, такі як Японія, США, Канада, Німеччина, Швеція, Бельгія, Франція.

Професор кафедри санітарной техніки ХІІКБ з 1975 до 1984 рр.

Бєла-Бєлов Анатолій Михайлович

Народився 12 грудня 1910 р. у Катеринославі - помер у 2000 р. в м.Харкові.

Лауреат Державної премії СРСР 1951 року.

Сфера наукових інтересів – електроустаткування. Авторитетний інженер-конструктор. Працював головним конструктором, головним інженером на Електромеханічному заводі в Макіївці. Присуджено Державну премію за видатні винаходи і корінні удосконалення методів виробничої роботи.

Професор, завідувач кафедри електротехніки ХІІКБ (1966-1980 рр.). Організував в ХІІКБ лабораторії промислової електроніки й електричних матеріалів.

100-років з дня народження:

Маяк Ганна Степанівна

Народилася 10 лютого 1915 року у селі Огульці, Валківського району Харківської області - померла 23 липня 1993 р. в м.Харкові.

Архітектор зеленого будівництва, дендролог. Випускниця Харківського технікуму зеленого будівництва (1933). Випускниця ХІІКБ 1941 року. Учениця професора О.І.Колеснікова.

Відроджувала зруйнований під час Великої Вітчизняної війни місто Харків. Крупні роботи з озеленення та квіткового оформлення міста Харкова виконувалися за проектами Г.С.Маяк та під безпосереднім її керівництвом. Автор генерального проекту реконструкції міського саду Т.Г.Шевченка, сквера Перемоги з басейном вільних обрисів та фонтаном-альтанкою «Дзеркальний струмінь», Журавлівського лугопарку, меморіалу на Тарасовій горі в Каневі. У 1955 році під час підготовки до відзначення 300-річчя заснування м. Харкова за проектом Г.С. Маяк у саду Т.Г.Шевченка був споруджений водний каскад. Член Харківського відділення Спілки архітекторів України. Очолювала секцію ландшафтної архітектури.

Доцент кафедри планування та благоустрою міст ХІІКБ (1971–1993 рр.).